6.051004 Оптотехніка:
спеціальність - Лазерна та оптоелектронна техніка із спеціалізаціями:

- Лазерна та оптоелектронна техніка в системах технічного зору та штучного інтелекту;
- Лазерна та оптоелектронна техніка в засобах телекомунікацій;
- Лазерна та оптоелектронна техніка в біомедичних системах та приладах.

        Кафедра лазерної та оптоелектронної техніки створена у жовтні 1995 року відповідно наказу ректора і рішенням Ради ВДТУ для підготовки фахівців, перспективних для України і є єдиною в області кафедрою оптоелектронної інформатики.

        На даний час стало невідкладним питання інженерного супроводу наукових розробок з лазерної техніки та оптикоелектроніки, тому підготовка фахівців з даної спеціальності є актуальною і необхідною. Кафедра розпочала підготовку фахівців по спеціальності "Лазерна та оптоелектронна техніка" з вересня 1994 року. Ліцензований набір студентів на напрямок "Лазерна та оптоелектронна техніка" складає 40 чоловік.

        Кафедра приділяє увагу профорієнтаційній роботі, яка включає: популяризація напрямку (проведення днів відкритих дверей, інформування райвідділів освіти, шкіл і технікумів, виступи викладачів кафедри перед учнівською аудиторією, використання радіо і телебачення). Кафедра безпосередньо інформує профільні науково-дослідні, виробничі і торгово-представницькі структури різних форм власності про можливість цільової підготовки фахівців по спеціальності.

        Основні наукові здобутки:

        Досягнення наукової школи демонструвались в 1994р.на виставці ЮНЕСКО в Румунії (аспіранти Семенюк М.В., Назаренко О.А., Скорюкова Я.Г. отримали 2 золотих та 1 срібну медаль), міжнародній виставці "INMED - 94", м.Киiв - 2 експонати. Представниками наукової школи отримано 2 премії та одна грамоту НАН України для молодих учених за кращі наукові роботи в 1995, 1997 роках (к.т.н. Ліщинська Л.Б. та к.т.н. Колесницький О.К., к.т.н. Павлов С.В.), а також 5 представників наукової школи були в 1995 - 1996 рр. стипендіатами Кабінету міністрів України та ДКНТ серед молодих учених (к.т.н. ПавловС.В., к.т.н. Колесницький О.К., к.т.н. Білан С.М., к.т.н.Заболотна Н.І., с.н.с.Чепорнюк С.В.).

        Студенти кафедри ставали неодноразовими переможцями олімпіад з фізики (Тимофіїв І.), програмування (Гальченко Я.), нарисної геометрії (Васілецький С.) а в 1997 році стали призерами міжнародної олімпіади з програмування (Гальченко Я.). Студентські і аспірантські досягнення відзначалися на міжнародних виставках, серед них є Соросівські стипендіати ( Гальченко Я. -1996, 1998, Кожемяко А.- 1998, Тимофіїв І. - 1998, асп. Савалюк І. - 1998).. За серію наукових робот “Оптичні методи перетворення біомедичної інформації” - два студента ( Клепко М., Гальченко Я.) нагороджені в 1997 році грамотами Національної Академії Наук України.

        В вересні 1998 році студент Тимофіїв І.В. отримав диплом I ступеню Міністерства освіти України за наукову роботу "Лазерні методи діагностики серцево-судинної системи", а студенти Кожем? яко А.В., Гринчук А.В., Мартинович О.В. диплом II ступеню. Одержано близько пятисот патентів на винаходи, видано більше семісот наукових праць, із них 12 монографій та навчальних посібників. Серед наукових робіт, що впро-вадилися слід відзначити розробку автоматичних систем управління навантажувально-розвантажувальними транспортно-складсь-кими роботами. створення схемотехніки оптоелектронних індикаторів і пристосувань з цифровим управлінням радіоелектронною апаратурою, паралельного обчислювального пристосування для астрофізичного комплексу, розробку оптикоелектронних пристосувань відображення інформації, оптикоелектронні перетворювачі та коре-лятори для обробки зображень, розробку оптоелектронного безманжетного аналізато-ру стану серцево-судинної системи, оптико-електронний комплекс для визначення мікроциркуляторних порушень в хребетно-рухомих сегментах, біопроцесорний таймер. Наукова школа функціональної оптоелект-роніки ВДТУ підтримувала широкі зв'язки з інститутом напівпровідників та інститутом кібернетики АН України, ВО "Елект-ронмаш", м. Хмельницький, СП "Медіса", м. Сімферополь, інститутом електроніки АН Білорусії, НВО "Старт", "Сапфір" та "Астрофізика", м. Москви, П/С 4725, м. Міас, Тбіліським політехнічним інститутом. Досягнення наукової школи не раз демонструвались на ВДНГ СРСР, УРСР і міжнародних виставках, де неодноразово відзначалися медалями та дипломами. В 1995 році, вперше в історії університету, аспіранти Семенюк М.В., Назаренко О.А., Скорюкова Я.Г. отримали 2 золотих та 1 срібну медаль на виставці ЮНЕСКО в Румунії, а 5 вихованців школи в різні роки були признані кращими молодими винахідниками України. Представниками наукової школи отримано 2 премії НАН України для молодих учених за кращі наукові роботи в 1995, 1997 роках (к.т.н. Ліщинська Л.Б. та Колесницький О.К.), а також 5 представників наукової школи були в 1995 - 1996 рр. стипендіатами Кабінету міністрів України та ДКНТ (к.т.н. ПавловС.В., к.т.н.Колесницький О.К., к.т.н. Білан С.М., к.т.н. ЗаболотнаН.І., с.н.с. Че-порнюк С.В.). В рамках наукової школи підготовлено більше 30 кандидатських та 3 докторських дисертації.

        Кафедра ЛОТ підписала міжнародні договори про співпрацю з Люблінським технічним університетом та Грузинським технічним університетом. Наукові напрацювання вчених кафедри були представлені на виставках міжнародного рівня. За розробку “Оптоелектронний комплекс для аналізу мікроциркуляції серцево-судинної системи” автори Кожем’яко В.П., доц. Павлов С.В. отримали бронзову медаль на Всесвітній виставці винаходів “Genius- 2000”, яка проходила в м.Будапешт (Угорщина). Вчені кафедри працюють в рамках програми “Образний комп’ютер” спільно з Міжнародним центром інформаційних технологій та систем під патронатом ЮНЕСКО. Розробки кафедри “Лазерний терапевтичний прилад” та “Світлофорний об’єкт на суперлюмінесцентних діодах” впроваджені у виробництво та застосовуються у медичних закладах та комунальному господарстві у м. Вінниці та Вінницької області.

        Наукова школа кафедри ЛОТ має давні плідні зв’язки з міжнародними товариствами, в зокрема, з Українським відділенням SPIE (Президент - Свєчніков С.В., Заслужений діяч науки України, академік НАНУ, д.т.н., професор, директор Інституту фізики напівпровідників НАНУ, виконавчий директор - Костюкевич С.О., к.ф.-м.н., старший науковий співробітник, зав. відділом Інституту фізики напівпровідників НАНУ). Кожем‘яко В.П. є членом секції "Оптоелектроніка та інтегральна оптика" Наукової ради "Фізика напівпровідників" при відділенні Фізики та Астрономії АН України, членом президії Української асоціації з оброблення інформації та розпіз-навання образів, керівником наукового се-мінару "Оптикоелектронні методи та засоби в системах технічного зору та штучного інтелекту", що проходить під егідою ІК АН України; за значний вклад в розвиток науки та техніки нагороджений в 1994 році золотою медаллю Генрі Коунда в рамках ЮНЕСКО. Керує кафедрою заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор, академік Академії інженерних наук України Кожем’яко Володимир Прокопович.

        У 1988 році він захистив док­торську дисертацію "Основи теорії і схемотехніки оптоелектронних елементів і пристроїв логіко - часового типу" при Інституті Кібер­нетики АН УРСР.

        Має вчене звання професора по кафедрі “Лазерна та оптоелектронна техніка”. Його наукова відповідність профілю кафедри однозначна.         В. П. Кожем'яко має понад 800 наукових публіка­цій, у тому числі 9 книг. Його праці широко відомі на Україні і за рубежем, цитуються в центральній і зарубіжній пресі. Наукові доповіді зроблені вченим, одержали визнання науко­вої громадськості. Грунтуючись на сучасних досягненнях обчислювальної техніки, інформатики і оптико-електроніки, В.П.Кожем'я­ко розробив узагальнену те­орію і основи схемотехні­ки оптоелектронних логіко - часових середовищ, що до­зволило принципово удо­сконалити архітектуру і структурну організацію паралельних обчислювальних машин не Неймановського типу, а також на якісно новому рівні розв'язувати задачі розпізнання і обробки зоб­ражень.

        Володимир Прокопович розробив і дослідив техні­чно і логічно повну елемен­тну базу, яка задовольняє системні вимоги людино-машинних комплексів з оз­наками штучного інтелекту. Він вперше довів перспек­тиву застосування оптико-електроніки у квантронній схе­мо- і системотехніці для створення операційних плоских і об'ємних однорідних інформаційно - обчислюва­льних засобів на основі функціонально - інтеграль­них елементів індикації (квантронів), в яких поряд з підвищенням продуктивності на основі багатофункціональності, здійснюється оптичне введення — виведення, аналого - цифрове перетворен­ня, зберігання і обробка зображень. Новизна і оригінальність розробок вченого підтверджені більш, як 600 винаходами. За його ініціативою була організована галузева лабораторія, розвитком якої стало створення СКТБ «Квантрон», наукове керівництво яким він здій­снював протягом б років. В. П. Кожем'яко — Лауреат Всесоюзного огляду НТТМ, нагороджений двома бронзовими і чотирма і срібними медалями ВДНГ СРСР, трьома дипломами ВДНГ УРСР.

        В рамках створеного ним з перспективного наукового напрямку і наукової школи представлені до захисту і захищені 30 кандидатських дисертацій і дві доктор­ські. За всі ці та інші заслуги в розвитку науки В.П.Кожемяко обрано дійсним членом Академії Інженерних наук України.

        Кожем‘яко В.П. є членом секції "Оптоелектроніка та інтегральна оптика" Наукової ради "Фізика напівпровідників" при відділенні Фізики та Астрономії АН України, членом президії Української асоціації з оброблення інформації та розпізнавання образів, керівником наукового семінару "Оптикоелектронні методи та засоби в системах технічного зору та штучного інтелекту", що проходить під егідою ІК АН України; за значний вклад в розвиток науки та техніки нагороджений в 1994 році золотою медаллю Генрі Коунда в рамках ЮНЕСКО.

        Професор Кожем‘яко В.П. є членом навчально-методичній комісії Міністерства освіти України з напрямку “Лазерна та оптоелектронна техніка”. Кафедра має налагоджені контакти з партнерами по обміну досвіду, студентами, викладачами, разширенню наукових зв’язків:
    - НВО “Астрофізика”(Москва, Росія);
    - НВО “Сапфір”(Москва, Росія);
    - Науковий центр лазерних технологій (Лунд, Швеція);
    - Дамаський університет, Сірія;
    - Сочінський інститут курортології (Росія);
    - Грузінський політехнічний інститут (Тбілісі, Грузія);
    - Івано-франковський інститут нафти та газу (Івано-Франковськ);
    - ДУ "Львівська політехніка" (Львів).
    - Сибірське відділення Російськой Академії наук (Новосибірськ, Росія);
    - Загребський технічний університет (Загреб, Хорватія);
    - Університет точної механіки та оптики (Санкт-Петербург, Росія);
    - Віденський технологічний університет (Відень, Австрія)